«Масова заявка політичних амбіцій». Про новий підхід до висування кримських татар до Верховної Ради

Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв зазначив, що завдання Меджлісу кримськотатарського народу на цих виборах до Верховної Ради України ‒ забезпечити проходження якомога більшої кількості кримськотатарських депутатів у народні депутати, які будуть займатися питанням деокупації Криму.

«Оскільки одна політична сила не може за всього свого бажання взяти достатню для нас кількість депутатів у свою прохідну частину, ми вирішили, що можна додати своїх кандидатів і до інших політичних сил, чиї програми і бачення майбутнього країни не суперечать нашим поглядам», ‒ сказав Джемілєв.

Про плюси і мінуси такого рішення, а також про те, чи не стане воно фактором для майбутніх розбіжностей серед кримськотатарської політичної еліти, Крим.Реалії попросили розповісти кримськотатарських громадсько-політичних діячів.

На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, за нинішнього підходу до висунення кримськотатарських кандидатів у депутати вдасться отримати мінімум три депутатські місця в майбутньому складі Верховної Ради.

«Так, дійсно, ми вперше вирішили розкласти яйця в різні кошики. На жаль, початок виборчої кампанії після недавніх президентських виборів за інерцією проходить «в одні ворота». За всіма соціологічними дослідженнями, п’ятивідсотковий бар’єр подолають зовсім не багато партій. Зрозуміло, що домовлялися ми не з усіма. Вийшла така картина: Мустафа Джемілєв та Ахтем Чийгоз ‒ у десятці «Європейської солідарності», партія проходить бар’єр, наші кандидати у прохідній частині. Рустем Умеров і Таміла Ташева, відповідно, 18-й і 26-а в списку партії «Голос», партія проходить бар’єр, але наші кандидати в ризикованій частині. Рефат Чубаров зареєстрований третім номером у списку партії «Сила та честь». Якщо партія проходить бар’єр, наш кандидат стане депутатом, проте поки соціологічні дослідження цього не підтверджують ‒ партії не вистачає зовсім трохи. Еміне Джеппар та Гаяна Юксель ‒ у списках політичних партій, дуже правильних, але вони мають небагато шансів. Це радше набуття політичного досвіду. На жаль, у мене при підрахунку виходить три депутати, ще два кандидати можуть стати депутатами за сприятливого збігу обставин», ‒ розповів заступник голови Меджлісу.

Він зазначив, що кримським татарам, які стануть депутатами наступного скликання, доцільно буде об’єднатися в міжфракційну депутатську групу на підтримку кримськотатарської національної автономії.

«Новий підхід виправданий у сьогоднішній ситуації. Кримськотатарський народ продовжує залишатися в Криму, а Крим де-факто під російською юрисдикцією. Масштаби репресій тільки збільшуються. Іншого шляху отримати своїх депутатів у нас немає. Я буду просити депутатів створити міжфракційну депутатську групу на підтримку кримськотатарської автономії, основним завданням якої буде внесення відповідних змін до Конституції, не чекаючи деокупації. Упевнений, жодних проблем у взаєминах між собою у нас не з’явиться. Навіть якщо депутатів буде всього троє, це більше, ніж було раніше», ‒ зазначив Умеров.

Про те, що новий підхід до висування кандидатів від різних партій не приведе до негативних наслідків, говорить і кримськотатарський громадський активіст Наріман Джелял.

«У нинішній ситуації делегування кандидатів у різні політичні сили дійсно дає можливість провести більше депутатів-кримських татар у парламент, а значить, посилити увагу до кримського питання. Що стосується розбіжностей, то вони були й раніше. Якщо не буде порушений головний принцип ‒ пріоритет рішень Меджлісу, ‒ то й робота таких депутатів у різних політичних групах не призведе до яких-небудь негативних наслідків для єдності національного руху», ‒ наголосив громадський активіст.

Голова Ревізійної комісії Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаш вважає, що таку практику висунення необхідно було використовувати ще під час минулих виборів до українського парламенту.

«Така політика пропонувалася, було необхідно її використовувати ще під час минулих виборів, максимально обережно підходячи до якості кандидатур, зрозуміло. Бо у складі 450 депутатів Верховної Ради кількість 5 або 10 осіб не має вирішального значення. Важливий їхній особистий потенціал. Незрозуміло, чому кандидати кримців не представлені від партії президента. Навряд чи партія, яка претендує на лідерство в парламенті і в країні, стане відверто демонструвати байдужість до представників корінного населення Криму в наявній політичній ситуації. Програм і бачення майбутнього країни, які б суперечили нашим поглядам, ця партія поки теж не озвучувала, наскільки відомо мені. Таким чином, нічого негативного поки не бачу. Єдина загроза, яку можна припустити, ‒ це недостойна поведінка кого-небудь із народних депутатів у майбутньому. Але будемо сподіватися, що такого не станеться і наші представники стануть винятком із наявної практики», ‒ сказав Озенбаш.

Кримськотатарська активістка, політолог Ленора Дюльбер розповіла, що новий підхід до висування кандидатів-кримських татар зумовлений новими політичними реаліями в Україні.

«Сьогоднішня ситуація характерна не тільки з точки зору кількості кримських татар, внесених до списків політичних партій, що беруть участь у парламентських виборах, а й із точки зору кількості політичних партій, які запропонували або погодилися внести до своїх списків кримських татар. Так, це нехарактерна для кримськотатарської політики модель поведінки, бо раніше, майже завжди, в парламент країни представники кримських татар балотувалися за списками однієї політичної сили. Але треба враховувати, по-перше, що партійна палітра в Україні кардинально змінилася ‒ сьогодні правоцентристських партій набагато більше. По-друге, політичні партії поки ще не стають ідеологічними, та, в будь-якому разі, артикулюють якийсь ціннісний набір, який близький або не суперечить кримськотатарській політичній традиції», ‒ каже політолог.

Вона також вважає, що ніяких загроз єдності політики Меджлісу цей підхід не несе.

«Вважаю, що такий формат участі кримських татар у парламентських виборах був результатом колегіального рішення, і тому не бачу підстав для припущень щодо можливої загрози єдності політики Меджлісу. Навіть більше: вважаю, що це правильне тактичне рішення в нинішніх умовах. Сподіваюся, що присутність кримських татар не лише актуалізує питання Криму в порядку денному політичних партій і майбутніх фракцій у парламенті, а й сформує коректний дискурс у цих питаннях. Окрім того, така масова заявка політичних амбіцій кримських татар в українській політиці дещо змінює статус кримськотатарської політики в українському дискурсі. Інше питання: чи всі отримають депутатський мандат і наскільки ефективним буде така участь? Час покаже», ‒ зазначила політолог.

За словами кримськотатарського активіста Едема Дудакова, в Криму дедалі складніше об’єктивно оцінювати політичні процеси на материковій Україні.

«Важко звідси коментувати, щоб дати оцінку, треба відчувати політичну атмосферу. Ми більше зайняті Кримом, проблем тут вистачає. Але впевнений, що лідери нації, які ухвалюють рішення, все зважили і дійшли до такого рішення. А скільки пройде наших депутатів ‒ ще важче припустити з «сірої зони», де ми опинилися. Можу тільки побажати щастя ‒ висунуті гідні кандидати», ‒ сказав активіст.

Наразі на 21 липня призначені позачергові вибори Верховної Ради України, відповідно до указу нового президента Володимира Зеленського. Цей указ оскаржений у Конституційному суді України. Своє рішення КСУ має оголосити не пізніше ніж 29 червня. В разі, якщо указ був би визнаний неконституційним, чергові вибори мали б відбутися 27 жовтня.